Для когось це — чи не єдина можливість виїхати з окупації й продовжити життя на підконтрольній Україні території ... Але коли діти перебувають під контролем Росії, то йдеться, на жаль, не тільки про зусилля України, а й про те, яких зусиль докладає Росія, аби розірвати ці зв’язки, викорінити українську ідентичність і русифікувати дітей
Є випадки, коли проукраїнські родини щосили намагаються виховати або зберегти українську ідентичність у дитини й далі якось посприяти, аби її вивезти. Але в нас також були випадки, коли батьки ставали проросійськими, а діти робили все, аби втекти з окупації та повернутися на підконтрольну Україні територію, продовжити навчання у виші
Так само потрібно вирішити питання фінансування і кадрів. Для цього ми мусимо зрозуміти, хто ці діти, які повертаються. Тобто повинні бути не тільки реєстр депортованих і примусово переміщених дітей, а також база даних про дітей, повернутих з-під контролю РФ
Необхідно змінити порядок повернення і скасувати цю досить обмежувальну вимогу про фізичну присутність законного представника. Щоб дітей могла забрати уповноважена особа — представник від держави Україна, ЮНІСЕФ чи Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який матиме на руках усі документи від законних представників
Держава і неурядові українські організації сходяться в тому, що вивозити дітей з окупації також треба. Там такий букет порушень ... Інколи по депортованих дітях ми фіксуємо тільки депортацію, а по дітях, які виїжджають з окупації, ще чотири додаткові порушення. Працюємо з дітьми, готуємо від їхнього імені скарги до Комітету ООН з прав людини
Були випадки, коли дітей виловлювали у таких містах як Маріуполь і везли їх у Харцизьк чи Донецьк тощо. Але зазвичай це були великі групи. Натомість повертають дітей по одному-два. І якщо через Катар, наприклад, назбирається список із 8–13 дітей, то росіяни змальовують це як акт великого героїзму і доброї волі
По-перше, це великі донори, що дають кошти нашим неурядовим організаціям і урядовим інституціям, за які ті організовують процеси повернення, реабілітації та реінтеграції дітей. По-друге, вони мають адвокаційні і комунікаційні важелі
Процес через Катар є двостороннім. Тобто дітей із російським громадянством, які не можуть повернутися до своїх родичів у Росії, ми також повертаємо через Катар ... Так само це певні зусилля щодо моніторингу процесу, гарантій, що всі обіцяні до повернення діти опиняться в Україні. Катар організовував також реінтеграційні заходи, наприклад деякі діти були на реабілітації. Тож без Катару було б набагато важче
Щодо ролі Катару. Ця держава дійсно сприяла поверненню найбільшої кількості дітей. Але Україна не робить категоризації, яких дітей допоміг повернути Катар, а яких — неурядові організації. Марія Львова-Бєлова наполягає, що завдяки Катару було повернуто 98 дітей
Вони дуже нечасто повертають справді депортованих, примусово переміщених дітей, бо вони можуть свідчити про цей міжнародний злочин у Міжнародному кримінальному суді
Хтось дуже в собі. Чимало дітей, які до початку повномасштабного вторгнення були президентами школи, класу, лідерами, учасниками різних конкурсів, втратили почуття проактивності. Повертаючись, вони не можуть реінтегруватися в нову школу чи клас, не хочуть проявляти активність
Тому доки українські діти, особливо статусні — сироти та позбавлені батьківського піклування, — перебувають під російським контролем, процеси депортації триватимуть. Так, можливо, цифри будуть не такими великими, але за кожною стоїть дитина, яку потрібно буде повернути й спробувати знайти або її біологічних родичів, або законних представників